Класифікації та позначення моторних масел за ГОСТ’ом

Моторні оливи, що виробляються в країнах СНД, класифікуються за стандартом ГОСТ 17479.1-85 “Позначення нафтопродуктів. Оливи моторні”.

Перша буква М означає, що олива є моторною. Показники класифікації мастил за ГОСТ 17479.1-85 – тип двигуна, експлуатаційні умови, форсування двигуна, за якими оливи поділяються на експлуатаційні групи, що позначаються великими літерами:

А – для нефорсованих двигунів;
Б – для малофорсованих двигунів;
В – для середньофорсованих двигунів;
Г – для сильнофорсованих двигунів;
Д – для сильнофорсованих дизельних двигунів, які працюють у важких умовах;
Е – для тихохідних дизельних двигунів, що працюють на паливі з високим вмістом сірки (до 3,5%); олії цієї групи на тракторах та автомобілях не застосовуються.

Другим показником є тип двигуна, який позначається індексом, наступним позначення групи: для бензинового двигуна – 1 (наприклад, Г1), для дизельного – 2 (наприклад, Г2); коли масло підходить і для бензинового, і дизельного двигуна індекс опускається (наприклад, Г).

Для важких умов роботи потрібні особливі властивості оливи. Зокрема, властивості олії покращуються при введенні присадок, тому вміст присадок в олії може бути деяким показником її якості та призначення

Групи олії та вміст присадок

Автомобільні та тракторні дизельні двигуни за умовами роботи оливи поділяються на три групи:

• двигуни першої групи працюють у легких умовах, для них рекомендується застосовувати олії групи В;
• двигуни другої групи – режим роботи середньої тяжкості, рекомендується застосовувати олії групи Г;
• двигуни третьої групи – режим роботи важкий, рекомендується застосовувати олії групи Д.

Бензинові (карбюраторні) автомобільні двигуни поділяються на дві групи:

• двигуни з режимом роботи середньої тяжкості, для них застосовуються олії групи Б;
• двигуни з важким режимом роботи, для них застосовуються олії групи Г.

У маркуванні мастил за ГОСТ 17479.1-85 після літери призначення масла (М – моторне), слідує цифровий символ класу в’язкості, чисельне значення якого дорівнює в’язкості масла (в мм²/с або в сантистоксах (сСт) при температурі 100°С) – 6, 8, 10 і т.д., або 3з)/8, 4з/6 і т.д. Літерний індекс “з” показує, що в олію введені загусники, що збільшують індекс в’язкості олії (зменшують залежність в’язкості олії від температури), тобто. олія може застосовуватися як всесезонне. Далі слідує буква (А, Б, В і т.д.), що позначає ступінь форсування двигуна, з індексом (1 або 2), що вказує тип двигуна (1 – бензиновий, 2 – дизельний).

Приклади повного позначення олій країн СНД:

• олива М-10Г2 – моторна (М) сезонна олива з в’язкістю (при температурі 100°С) 10 сСт (10), призначена для сильнофорсованих (Г) дизельних (2) двигунів;
• масло М-6з/10В – моторне (М), всесезонне (6з/10), в’язкість якого підвищена (при температурі 100°С) з 6 сСт (6) введенням загусників (з) до 10 сСт (10), призначене для середньофорсованих (В) бензинових та дизельних двигунів (без індексу);
• масло М-8-В2Г2 – моторне (М), в’язкість якого (при температурі 100°C) 8сСт (8), призначене для середньофорсованих (В) дизельних (2) та сильнофорсованих (Г) бензинових (1) двигунів.

Після такого позначення марки олії у дужках можуть бути додаткові індекси, що характеризують спеціальні властивості, склад чи призначення олії. Наприклад, у позначенні марки олії М-8Г2(к), літера “к” означає, що олія призначена для сильнофорсованих дизельних двигунів автомобілів КамАЗ і тракторів К-701, в позначенні марки М-10Г1(і), літера “і” означає, що в олію введено імпортні присадки; у позначенні марки М-8В2(т), літера “т” означає, що масло придатне і для трансмісії; у позначенні марки М-10Д(м), літера “м” означає, що олія малозольна. Олії М-8Д(м) та М-10Д(м) оптимізовані для застосування в двигунах з турбонаддувом.